базиліанець

[bɑzɪliɑnɛt͡sʲ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Релігія) –

    Член католицького чернечого ордену святого Василія (базиліан), що діє переважно в Україні та країнах Східної Європи і належить до східнокатолицьких церков, зберігаючи візантійський обряд.

  2. (Релігія) –

    Історично — монах чинів святого Василія Великого в Україні, які відіграли значну роль у релігійному та культурному житті, зокрема в період після Берестейської унії 1596 року.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. базиліанець, р. базиліанця, д. базиліанцеві, з. базиліанця, о. базиліанцем, м. базиліанцеві, к. базиліанцю

Більше записів