базилейон

1. У Стародавній Греції — царський палац, резиденція правителя (базилевса).

2. У Візантійській імперії — одна з назв імператорського палацу в Константинополі.

3. У сучасній історичній термінології — тип громадської будівлі в античній архітектурі, яка спочатку виконувала функції царського суду та торговельного залу, а пізніше стала прообразом ранньохристиянської базиліки.

Приклади вживання слова:

базилейон

Відсутні