баєчка

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “байка” — невелика за обсягом казка, оповідання з вигаданим або легендарним сюжетом, часто з мораллю.

2. (переносно) Вигадана, неправдива розповідь; вигадка, небилиця.

Приклади вживання

Приклад 1:
Химерна баєчка пригодна і для нас: Чого, подумаєш, на світі не буває! Маленьке лихо в інший час І значним людям докучає.
— Котляревський Іван, “Енеїда”

Частина мови: іменник (однина) |