Значення
- (Історія) –
Титул верховного правителя в Стародавній Греції, зокрема в мікенську епоху та в ранніх грецьких полісах, аналогічний царю або володарю; також особа, що носить цей титул.
- (Історія) –
У Візантійській імперії — офіційний титул імператора (василевс), що вживався поряд із титулом «автократор».
- (Історія) –
У сучасній українській історичній термінології — позначення монарха, царя або верховного вождя в давньогрецькому суспільстві гомерівського та архаїчного періодів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. басилей, р. басилея, д. басилеєві, з. басилея, о. басилеєм, м. басилеєві, к. басилею