Древослів

Словник Української Мови

басилея

[bɑsɪlɛjɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Історія) –

    (істор., у Стародавній Греції) царська влада, монархія; царство як форма правління.

  2. (Історія) –

    (істор., у Стародавній Греції та Візантії) титул, посада або гідність царя (басилевса).

  3. (Історія) –

    (істор., у Візантійській імперії) сама імперія, держава, якою править басилевс.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. басилей, р. басилея, д. басилеєві, з. басилея, о. басилеєм, м. басилеєві, к. басилею

Більше записів