1. Титул верховного правителя в Стародавній Греції, зокрема в мікенську епоху та в ранніх грецьких полісах, аналогічний царю або володарю; також особа, що носить цей титул.
2. У Візантійській імперії — офіційний титул імператора (василевс), що вживався поряд із титулом «автократор».
3. У сучасній українській історичній термінології — позначення монарха, царя або верховного вождя в давньогрецькому суспільстві гомерівського та архаїчного періодів.