банкрутство

1. Юридичний стан неплатоспроможності боржника (фізичної чи юридичної особи), коли він нездатний повністю задовольнити вимоги кредиторів за грошовими зобов’язаннями та/або сплатити обов’язкові платежі, що визнається судом або проголошується самим боржником, і внаслідок якого здійснюється примусова впорядкована реалізація його майна (ліквідація) або санація під контролем уповноважених органів для задоволення вимог кредиторів.

2. Фінансовий крах, повне економічне розорення підприємства, організації або окремої особи; стан, коли витрати перевищують доходи, а борги не можуть бути погашені.

3. Переносно: повна невдача, крах, провал у якійсь справі, діяльності чи життєвій ситуації (наприклад, банкрутство політики, ідеї).

Приклади:

Приклад 1:
«Банкрутство осені, і золото — ніщо…» Банкрутство осені, і золото — ніщо. І небо знов лихе, як звіра око.
— Кіяновська Маріанна, “Бабин Яр. Голосами”