банківка

[bɑnkiʋkɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Фінанси) –

    Розмовна назва банківської картки (дебетової або кредитової), що використовується для безготівкових розрахунків, зняття готівки або отримання послуг через банкомат чи термінал.

  2. (Фінанси) –

    Розмовне позначення будь-якого документа, що підтверджує клієнтські відносини з банком (наприклад, ощадна книжка, договір, пластикова картка).

  3. (Економіка) –

    У просторіччі — сама банківська установа, банк.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. банківка, р. банківки, д. банківці, з. банківку, о. банківкою, м. банківці, к. банківко

Більше записів