бандури

[bɑndurɪ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Мистецтво) –

    Музичний інструмент з родини лютневих, що має овальний корпус, короткий гриф і 4–23 струни (частіше 12–14), на яких грають щипком; традиційний український народний інструмент, що використовується кобзарями та бандуристами.

  2. (Мистецтво) –

    (у множині, зазвичай з великої літери) Український національний академічний оркестр народних інструментів, повна назва — Національний заслужений академічний оркестр народних інструментів України «Бандури».

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бандура, р. бандури, д. бандурі, з. бандуру, о. бандурою, м. бандурі, к. бандуро

Більше записів