бандура

Значення

1. (Мистецтво) –

   Український народний музичний інструмент із родини щипкових, що має овальний корпус, короткий гриф та від 12 до 45 струн (частина яких — бурдонні), звук видобувається щипком.

2. (Лінгвістика) –

   Велика, незграбна річ; те, що має великі розміри та виглядає грубо зробленим (переносне значення).

3. (Мистецтво) –

   Заст. Великий старовинний струнний музичний інструмент, попередник сучасної бандури (у значенні 1).

Правопис та відмінювання

Приклади з художньої літератури

• Жаль візьме дитину, візьме і бурлаку!
  Його бандура, схоче він, завиє,
  Його бандура й вороном закряче,
  Мов та дитина, жалібно плаче…
  — Кузьма Скрябін