Древослів

Словник Української Мови

балалаєчний

[bɑlɑlɑjɛt͡ʃnɪj] Прикметник

Буква:Б

Значення

(Мистецтво) –
Стосовний до балалайки, властивий їй; призначений для гри на балалайці.
(Музика) –
Зроблений з дерева, з якого виготовляють балалайки (перев. про ялицю).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. балалаєчний, р. балалаєчного, д. балалаєчному, з. балалаєчного, о. балалаєчним, м. балалаєчнім

Більше записів