бабич

1. Прізвище українського походження, що походить від слова «баба» у значенні бабуся, стара жінка або повитуха.

2. (заст., діал.) Назва народної гри, коли палицею (бабичем) вибивають за межі майданчика спеціально встановлені різні фігурки з дерева (найчастіше — «баби»).

3. (заст., діал.) Палиця, якою грають у однойменну гру.

4. (заст., діал.) У давнину — чоловік, який виконував обов’язки повитухи або знахаря-чоловіка, що допомагав при пологах.

Приклади:

Відсутні