1. Уживається для вираження ствердження, підтвердження чого-небудь, згоди з чиїмись словами; так, звичайно, безперечно, еге ж.
авжеж
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
– Авжеж… не те, що тепер! – Я б свого зараз, як бовкуна, запріг у санчата – та по дрова… а то тепер у хаті така холоднеча, що аж вовки виють,- каже хтось з гурту.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”
Приклад 2:
— лотра радiсно ринулась йому навперейми, впiзнавши партнера, тiльки в цьому вони й були партнерами, — i вже невгавала, розпаношившись в умовах нiколи ранiше не звiданої свободи: “Я вчора голову почав лiпити”, — брався вiн розповiдати в її присутностi колезi‑скульптору, i лотра рвалася наперед, гублячи шпильки й гудзики в нестримному захватi словесного виверження: “Авжеж, злiпи собi, серце, голову, злiпи — не завадить!” — вiн темнiв на виду так, нiби замiсть кровi в лиця вдаряло чорнило, нахилявся їй до вуха: “Перестань мене пiдйобувати!”
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”
Приклад 3:
Авжеж, тобi не було, а — їм, чи ти коли питався? Я також не уявляла, що таке буває, — тiльки ж як погано, аби ти, голубе, знав!
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”