АВЕСТА, -и, жін. Збірка священних текстів зороастризму, найдавніша пам’ятка давньоіранської літератури, що містить релігійні гімни, молитви, ритуальні та правові приписи, а також космологічні та есхатологічні уявлення стародавніх іранців.
авеста
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Цінним історичним джерелом є священні книги зоро- астрійців під загальною назвою «Авеста». Особливо важливе значення має текст «Авести» для дослідження релігії й культури самих іранців, релігійно-міфологічного світогляду, звичаїв та обрядів загальноарійської спільноти.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”
Приклад 2:
Розповідає «Авеста» також про соціальну й політичну історію Стародавнього Ірану, хоча в цьому випадку до неї слід підходити особливо критично, бо невідомо, де й коли вона з’явилася на світ. Фрагменти «Авести» потрапили до книгосховища Оксфордського університету на початку XVIII ст., однак тоді їх іще не вміти читати.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”
Частина мови: іменник (однина) |