айстра

Приклад 1:
високо-високо… дощ пройшов — і шепіт крапель позалишав метеликам на шовк.. 238 на дні не страшно бо всі тут… а ще як до тебе хтось звертається аби поглядів дитину — то вже жодної думки про те що ти на дні… а коли це повторюється з року в рік то й часу не лишається комусь сказати про свої підозри… мисливці покинули печеру вислідивши і вполювавши звіра… коли ж вони вислідили і вполювали звіра то знову опинилися в печері… печера у звірові і звір у ній… 239 ПАУЗА АЙСТРИ не сама айстра а лише її мить її пауза поміж холодних тіней що безперервні бо вони вітер і рух… пауза айстри — щілина світла та й цього досить щоб зігрітись мені… ти заснув хоч хотів щось сказати… я ж не сплю хоч не маю чого сказати… бути — це значить падати ми — це причини обріїв кожного разу як час нових зерен надходить… 240 ПОДАРУНОК ти подарував тигрові гору а він давно там живе… і він не просив… тому ти й подарував… тепер йому стане тісно і він щось надумає… руйнуючи його — ти зруйнував себе… МОВЧАННЯ СЛУГИ з тих вершин не вернувся ніхто — той ніхто і постав перед слугою… вийнявши дзеркальце — слуга порушив мовчанку… всемогутність частки яка проникає в усе… всемогутність всього яке з допомогою частки осягає себе… ЧЕКАННЯ НА ТЕБЕ я стою оддалік я зором блукаю по вікнах вже бутон троянди звівся над огорожею вже тремтить розкриваючись — я чую як рипнула хвіртка… прошелестіло… а решта — тільки лампа розріджена краями шелесту : лице моє без напруги… 242 проминувши тінь соняшник оглянувся — та вже цвіла ніч… ні поспіху але й ні зупинки просто цвіт сам по собі: коли розцвів? коли опаде?
— Тютюнник Григорій, “Вир”