Словник Української Мови
Буква
АВТОТРА́НСПОРТ, -у, чол. 1. Сукупність транспортних засобів, що пересуваються за допомогою власного двигуна по безрейкових коліях (автомобілі, автобуси, тролейбуси, мотоцикли тощо); автомобільний транспорт. Використання автотранспорту значно прискорює доставку вантажів.
2. Галузь народного господарства, що забезпечує перевезення пасажирів і вантажів такими засобами; підприємства та служби, пов’язані з їхньою експлуатацією. Працювати у сфері автотранспорту.
Приклад 1:
ТEU в рік та мультимодальний термінал, що обробляє залізничні та автомобільні пороми та обслуговує вантажопотоки в залізничних вагонах, контейнерах, автопотягах, а також легковий автотранспорт та пасажирів. У 2005 р. загальний вантажообіг порту склав 23,5 млн.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”
Приклад 2:
А головне — чому він тепер зник, нічого не пояснивши, не лишивши жодних розпоряджень: мовляв, роби, що хочеш, хочеш — продай усе, не мороч собі голову, хочеш — віддай бідним, перепиши контору на дитячий притулок, хай самі заправляють бензином увесь цей ковбойський автотранспорт, а хочеш — просто підпали цю будку разом зі свідоцтвом про реєстрацію і їдь додому, де на тебе чекають вірні друзі й цікава робота. Але він жодних розпоряджень не лишив.
— Тютюнник Григорій, “Вир”