АВТОХТО́НИ, -ів, мн. (одн. автохто́н, -а, ч.).
1. Корінні жителі певної території, країни, на відміну від прийшлих поселенців; тубільці, аборигени.
2. Біол. Організми (рослини або тварини), що виникли та історично розвивалися в даній місцевості й живуть у ній тепер.
3. Геол. Гірські породи, що залягають на місці свого первісного утворення.