автохтон

АВТОХТО́Н, іменник чоловічого роду, істота.

1. Корінний житель певної території, країни, місцевості, предки якого споконвічно там проживали; тубілець, абориген.

2. у науці. Організм (рослина або тварина), що виник і споконвічно мешкає в певній місцевості; місцевий вид.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |