1. Докорінний житель певної країни або місцевості, корінний мешканець (про людей).
2. біол. Вид тварин або рослин, який історично виник і поширений у певній місцевості; автохтон.
Словник Української Мови
Буква
1. Докорінний житель певної країни або місцевості, корінний мешканець (про людей).
2. біол. Вид тварин або рослин, який історично виник і поширений у певній місцевості; автохтон.
Відсутні