АВТОБЛОКІРА́ТОР, а, чол.
1. Пристрій, що автоматично блокує роботу механізмів, машин або їхніх частин у разі виникнення небезпечних режимів роботи, аварійної ситуації чи несанкціонованого доступу; автоматичний блокувальник.
2. Система автоматичного регулювання руху поїздів на залізниці, яка за допомогою сигнальних пристроїв (світлофорів) запобігає зіткненню складів на перегонах.