1. У міфах Стародавньої Греції – божество, що уособлювало повітря та легкий вітер.
2. Явище в оптиці, що проявляється як сяюче коло навколо світлового джерела.
3. Уявне силове поле, нібито породжуване живою істотою; синонім до поняття «біополе».
4. У розмовній мові – про непереборний психологічний вплив людини на оточення або про атмосферу, яка мимоволі виникає навколо неї.
5. У медицині – специфічний попередній стан перед епілептичним, істеричним чи подібним нападом (його ознаками можуть бути гарячка, тривога, незвичайні смакові чи нюхові відчуття, дискомфорт у черевній порожнині, запаморочення тощо).