аул

У тюркомовних народів Кавказу та Середньої Азії цим словом позначають село. У цитаті з праці 1905 року зазначається, що нових поселень на місці колишніх черкеських аулів там тоді було обмаль; інший уривок (1957 р.) описує аули з рудими дахами, розташовані в балках.

У давньогрецькій архітектурі – центральний двір житла, аналогічний римському атріуму.

У Стародавньому Римі за часів імперії – резиденція або будинок, де мешкала знать.

У ранньохристиянських базиліках – частина храму, призначена для перебування вірян.

Простора зала для урочистих подій у вищих навчальних закладах: школах, колегіумах, університетах чи академіях.

Застаріле значення: велика приміщення для читання лекцій.

Приклади:

Приклад 1:
А Саул Бере і город і аул, Бере дівча, бере ягнйцю, Будує кедрові світлиці, Престол із золота кує, Благоволеньє оддає Своїм всеподданійшим голим. І в багряниці довгополій Ходив по храмині, ходив, Аж поки, лобом неширокий, В своїм гаремі одинокий, Саул сердега одурів.
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”