1. (у логіці та математиці) Такий, що не залежить від істинності або хибності конкретних аргументів (посилок); властивий формальній системі або логічному висновку, де результат визначається виключно структурою та правилами перетворення, а не змістом вихідних тверджень.
2. (у програмуванні та комп’ютерних науках) Властивий функції, методу або операції, результат якої не змінюється залежно від переданих аргументів (параметрів) у певному контексті; такий, що повертає фіксоване значення незалежно від вхідних даних.