аппозитивність

Значення

1. (Лінгвістика) –

   У лінгвістиці — властивість апозиції, тобто синтаксичний зв’язок між двома однорідними членами речення (переважно іменниками), при якому один член стоїть поруч з іншим і уточнює або пояснює його, будучи з ним у відношенні тотожності (наприклад: “Мій брат, лікар, приїхав”).

2. (Лінгвістика) –

   У логіці та семіотиці — відношення тотожності між двома поняттями або знаками, коли вони вказують на один і той самий об’єкт або клас об’єктів, але розкривають його з різних боків або в різних аспектах.

Правопис та відмінювання