аппозитивний

Значення

1. (Лінгвістика) –

   (у граматиці) такий, що виражає або стосується апозиції — другорядного члена речення, який пояснює інший член речення (переважно іменник) і вживається в тому самому відмінку, що й пояснюване слово; прикладковий.

2. (Лінгвістика) –

   (у лексикології) такий, що стосується способу словотворення, при якому нове слово утворюється шляхом поєднання двох іменників у називному відмінку, що знаходяться в атрибутивних відносинах (наприклад, “диван-ліжко”, “плащ-намет”).

Правопис та відмінювання