тихізм

Значення

1. Філософсько-релігійне вчення, що виникло в Іспанії в XVI столітті, яке проповідувало досконалу покірність Божій волі, внутрішній спокій (тишу душі) та пасивне сприйняття життя як шлях до злиття з Богом; часто пов’язується з містицизмом.

2. У переносному значенні — ставлення до життя, що характеризується надмірною пасивністю, бездіяльністю, схильністю до споглядання та усамітнення.

Правопис та відмінювання