Древослів

Словник Української Мови

апокарпний

[ɑpokɑrpnɪj] Прикметник

Буква:А

Значення

  1. (Ботаніка) –

    (у ботаніці) такий, що має апокарпний гінецей — тип зав’язі квітки, у якому плодолистки не зростаються між собою, а залишаються вільними.

  2. (Ботаніка) –

    (у ботаніці) утворений з таких вільних плодолистків (про плід, наприклад, багатолистянку).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. апокарпний, р. апокарпного, д. апокарпному, з. апокарпного, о. апокарпним, м. апокарпнім

Більше записів