Значення
- (Біологія) –
У біології та палеонтології — форма філогенетичного розвитку, при якій організм або група організмів у процесі еволюції повертається до більш простого будівництва чи способу життя, що нагадує стадії їхніх предків; спрощення організації внаслідок пристосування до більш однорідного або специфічного середовища.
- (Геологія) –
У геології — стадія тектонічного розвитку геосинкліналі, що характеризується завершенням інтенсивних гороутворювальних процесів, загальним підняттям та вирівнюванням рельєфу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. апокатагенез, р. апокатагенезу, д. апокатагенезові, з. апокатагенез, о. апокатагенезом, м. апокатагенезі, к. апокатагенезе