Значення
- (Ботаніка) –
У ботаніці — тип гінецею (сукупності плодолистків), при якому плодолистки не зростаються між собою, залишаючись вільними та утворюючи окремі пелюстки (наприклад, у магнолії, жовтозіллі).
- (Ботаніка) –
У плодознавстві — стан або властивість плоду, що утворився з такого вільного гінецею, коли кожен плодолисток дає окремий плодик (наприклад, супліддя у суниці, малини).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. апокарпія, р. апокарпії, д. апокарпії, з. апокарпію, о. апокарпією, м. апокарпії, к. апокарпіє