антитиксотропний

1. (про реологічні властивості рідин, гелів, суспензій) Такий, що характеризується здатністю відновлювати свою структуру та збільшувати в’язкість після припинення механічного впливу (наприклад, перемішування або збовтування).

2. (про явище, ефект) Пов’язаний із відновленням початкових структурно-механічних властивостей дисперсної системи після зняття деформуючого навантаження, протилежний тиксотропному.

Приклади:

Відсутні