осаджуваність

Значення

1. (Хімія) –

   Фізико-хімічна властивість дисперсних систем, що характеризує здатність частинок дисперсної фази осідати (седиментувати) під дією сили тяжіння або відцентрової сили, відокремлюючись від дисперсійного середовища.

2. (Техніка) –

   У техніці та промисловості — показник, що визначає швидкість та ефективність випадання твердих частинок (наприклад, пилу, мулу, суспензій) з газу або рідини в процесах очищення, фільтрації або відстоювання.

Правопис та відмінювання