Значення
- (Техніка) –
(техн.) Процес відокремлення твердих частинок (дрібнодисперсних речовин) від рідини або газу шляхом їх осідання під дією сили тяжіння або відцентрової сили; відстоювання.
- (Техніка) –
(метал.) Технологічний процес нанесення тонкого шару металу на поверхню виробу шляхом відновлення його з розчину солі; хіміко-гальванічне покриття.
- (Геологія) –
(геол.) Процес накопичення (відкладення) мінеральних або органічних частинок на дні водойм або на поверхні суші, що призводить до утворення осадових порід; седиментація.
- (Ботаніка) –
(с.-г., ліс.) Посадка молодих дерев (саджанців, саджанів) на постійне місце з метою створення лісу, парку, саду або захисних насаджень.
Правопис та відмінювання
н. осадження, р. осадження, д. осадженню, з. осадження, о. осадженням, м. осадженні, к. осадження