осадження

1. (техн.) Процес відокремлення твердих частинок (дрібнодисперсних речовин) від рідини або газу шляхом їх осідання під дією сили тяжіння або відцентрової сили; відстоювання.

2. (метал.) Технологічний процес нанесення тонкого шару металу на поверхню виробу шляхом відновлення його з розчину солі; хіміко-гальванічне покриття.

3. (геол.) Процес накопичення (відкладення) мінеральних або органічних частинок на дні водойм або на поверхні суші, що призводить до утворення осадових порід; седиментація.

4. (с.-г., ліс.) Посадка молодих дерев (саджанців, саджанів) на постійне місце з метою створення лісу, парку, саду або захисних насаджень.

Приклади вживання

Приклад 1:
2) У жодному з житій не відображено інформацію про спробу вбив- ства Володимира Рогнідою і осадження її в сільці Предславині (див. рядки 5-6).
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”

Приклад 2:
Швидкість процесу осадження визначається числом зіткнень йонів і з одиницею поверхні осаду за одиницю часу та пропорційна концентраціям, а точніше, активностям йонів у розчини, отже : , де – коефіцієнт пропорційності (константа швидкості осадження), є величиною постійною за даної температури. На початку процесу , але потім настає момент, коли швидкість процесів стануть однаковими , тобто за одиницю часу стілька йонів і перейде в розчин з поверхні осаду, скільки їх знову осяде на його поверхні.
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”

Приклад 3:
Найважливішим методом одержання слабих, нерозчинних у воді основ є осадження їх з розчинів солей лугами або розчином амоніаку: MgSO4 + 2KOH = Mg(OH)2↓ + K2SO4 AlCl3 + 3NH4OH = Al(OH)3 + 3NH4Cl При осадженні амфотерних гідроксидів лугами повне осадження можливо досягти тільки шляхом змішування суворо еквівалентних кількостей солі та лугу. Тому для осадження амфотерних гідроксидів використовують розчин амоніаку у воді.
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”

Частина мови: іменник (однина) |