1. У статистиці та машинному навчанні — явище, коли дві або більше пояснювальних змінних в регресійній моделі мають високий ступінь лінійної залежності між собою, що ускладнює оцінку їх індивідуального впливу на залежну змінну та може призвести до нестабільності і ненадійності результатів моделювання.
2. У фізиці (зокрема, в оптиці чи квантовій механіці) — властивість або стан, при якому частинки, хвилі або вектори не є колінеарними, тобто не лежать на одній прямій або не поширюються в одному напрямку; протилежність колінеації.