Значення
-
АНТ, -а, чол. 1. Скорочена форма імені Антін (Антоній).
-
У давньогрецькій міфології — велетень, син Посейдона та Геї, який був непереможним, доки торкався землі; переможений Гераклом.
-
Іст. Представник східнослов’янського племінного союзу антів (IV–VII ст.), що жив між Дністром і Дніпром.