Словник Української Мови
Буква
АНТ, -а, чол. 1. Скорочена форма імені Антін (Антоній).
2. У давньогрецькій міфології — велетень, син Посейдона та Геї, який був непереможним, доки торкався землі; переможений Гераклом.
3. Іст. Представник східнослов’янського племінного союзу антів (IV–VII ст.), що жив між Дністром і Дніпром.
Приклад 1:
Но, з другої сторони, бруклінський варі ант — це саме поетічне втілення ідеї Альохіна, яка посилає в задній проход консервативні уявлення про дибютну стратегію. Гамбіт Блекмара-Дімера I.d2-d4 d7-d5 2. е2-е4 d5xe4 3. f2-f3 На перший погляд, шо тут странного і удівітільного?
— Невідомий автор, “020 Brinikh Mikhailo Shakhmati Dlia Dibiliv”
Приклад 2:
Лептони До них належать 4 пари елементар- них частинок: а) пара електронних нейтрино e 0 0ν і а н- тинейтрино e~0 0ν ; б) пара мюонних нейтрино µν0 0 і ант и- нейтрино µν~0 0 ; в) пара електрон e0 1− і позитрон e0 1+ ; г) пара мю -мезонів (мюонів) – позитив- ний +µ і негативний −µ . Усі чотири різновидності нейтрино не мають електричного заряду і маси сп о- кою; рухаються з швидкістю світла.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 3:
DHRD╕M╜vXV█Ы┴Uъй╬>J ,X╙Лo=С-н╘┐╙yАй Бс-╗▒aP╞▐┬9┼їЦТ╥║╟Ж╣█k╘П╘ЁИvрИN┤`ЬzЗЯs е┬│mJ╣ `oV%╒ВwUцpНAРAEHБS@И0дBЩч▄Х ж╖GJINтЪ╥уви nc╖t|╤┤ ╤^╞ы╩╙щ==┘vЙ·*о╜k :╘║▀VzA√M·1║ъ╡:H¤еЦ■еwєUh┼Gи=╫╣╜3┐╥!Yъ┘-щШн┬иык╓йr·ўSwP╚sЙЎГв╬iPЩ╘в╙Q▒┴гТМEФ :]&╜А▄с┬ц·╢a╔╜╬э+нe■╬─Ї█ЇЬ,/╘ўWc[е;L(nДPY▄щP 3м┬f╣;`ДЦT UъОЕОЖк╞ МNИsЛHEк═и╓╥жЬж╦ ╣MуDtGvб6Ф╨?I+”╜Рe┴!9HГв╖M║*gDZйRЫаJРjУDДсдзRmH╡2S║дйWN]у▄аНТ╥ $B PEд лtb Cg(pНc$иlIJнТнSQВPко╒x` ДКCPу╝Щ *&Т9^БЗv+║cИ`6╩тm&╟ ╡ц”нз]~хa╡n3рУYEkbR+