Значення
-
АНАМОРФ, -а, чол. 1. У мінералогії та кристалографії — мінерал або кристалічна речовина, що утворилася внаслідок анаморфізму (перетворення гірських порід під дією високих температур і тиску).
-
У біології — організм, що виник у результаті анаморфозу (типу індивідуального розвитку з метаморфозом, за якого личинка поступово набуває ознак дорослої особини без різкої перебудови).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. анаморф, р. анаморфа, д. анаморфові, з. анаморф, о. анаморфом, м. анаморфі, к. анаморфе