А́ндхра, невідм., жін. рід. 1. Історична область на південному сході Індії, на узбережжі Бенгальської затоки, населена народом телугу. 2. Штат на південному сході Індії, утворений 1953 року (нині — Андхра-Прадеш). 3. Назва народу, що належить до дравідійської мовної сім’ї; те саме, що телугу (у 1 знач.).
андхра
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Було, зокрема, розкопано на початку 50-х років «культуру сірої розписної кераміки», яку вчені здебільшого пов’язують з «аріями», кілька стародавніх столиць (Раджагріха, Паталіпутра тощо), фортець (у Рупалі, Уджаяні тощо), буддійських храмів та монастирів (у Карлі, Аджанті, штаті Андхра-Прадеш та ін.). Нині продовжуються розкопки хараппських поселень (їх виявлено вже понад тисячу), реалізується програма археологічного вивчення тих міст і місцевостей, про які згадує староіндійський епос, або ж пов’язаних з індійським походом Александра Македонського.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”
Частина мови: іменник (однина) |