Значення
-
АНАЛЬЦИ́М, -у, чол. Мінерал класу силікатів, водний алюмосилікат натрію, що кристалізується в кубічній сингонії; часто утворює ізометричні кристали, трапляється у вигляді зернистих агрегатів або кірок. Використовується як другорядний компонент у складі деяких гірських порід (наприклад, в анальцимових базальтах).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. анальцим, р. анальциму, д. анальцимові, з. анальцим, о. анальцимом, м. анальцимі, к. анальциме