1. Чернець-самітник, пустельник, який веде аскетичний спосіб життя, усамітнившись від світу.
2. *перен.* Людина, яка свідомо уникає спілкування з іншими, веде відлюдькуватий, самотній спосіб життя.
Словник Української Мови
Буква
1. Чернець-самітник, пустельник, який веде аскетичний спосіб життя, усамітнившись від світу.
2. *перен.* Людина, яка свідомо уникає спілкування з іншими, веде відлюдькуватий, самотній спосіб життя.
Приклад 1:
Звісно, не кожен здатен вибудувати собі такий розгалужений автономний світ, та я не закликаю всіх до таких життєвих стереотипів, які виборов собі цей поет — відлюдник і анахорет, що створив собі свій «духовний острів» десь на хуторі поблизу Батурина. Та чого можна повчитися і чому позаздрити — це тій його всеохопній, первозданній «радості бути», яку дарує цей світ: «Бог змилосердився і відкрив мені очі… Радій!
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”