АМФІГО́НІЙ, -я, чол. 1. У давньогрецькій міфології — син Девкаліона та Пірри, чоловік Алфесібеї, батько Етолія; легендарний засновник міста Антікіри.
2. У ботаніці — застаріла назва статевого покоління (гаметофіту) у вищих спорових рослин, що розвивається зі спори та продукує статеві клітини (гамети).