АКУЛЬТУРА́ЦІЯ, ї, жін. 1. Процес взаємного засвоєння та пристосування культур різних народів або соціальних груп, що відбувається внаслідок їхнього тривалого безпосереднього контакту, при якому одна культура (зазвичай домінантна) значною мірою впливає на іншу, змінюючи її мову, звичаї, цінності та соціальні норми.
2. Результат такого процесу, що виявляється у зміні первісної культурної ідентичності групи або індивіда під впливом іншої культури, часто з частковою або повною втратою власних культурних ознак.