АКСІО́Н, а, чол.
1. філос. Те саме, що аксіо́ма; вихідне положення, яке не потребує доведення.
2. спец. У теорії струн та квантовій фізиці — гіпотетична елементарна частинка, що пояснює порушення CP-інваріантності в сильній взаємодії та є кандидатом на роль темної матерії.