адреноблокатор

**адреноблока́тор**, -а, чол. Фармакологічний засіб, який блокує дію адреналіну та норадреналіну на адренорецептори, що призводить до розширення судин, зниження артеріального тиску та частоти серцевих скорочень; застосовується для лікування серцево-судинних захворювань, зокрема гіпертонії, ішемічної хвороби серця та аритмій.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |