аби-но

[ɑbɪ-no] Сполучник

Буква:А

Значення

  1. Сполучник, уживаний для вираження умовно-допустового зв’язку, зі значенням «тільки б», «лише б», «аби тільки». Вказує на мету або бажану умову, задля якої щось робиться чи може статися, часто з відтінком байдужості до інших обставин.

Більше записів