підмовляння

1. Дія за значенням дієслова “підмовляти“; умовляння, спонукання когось до чогось, переважно негативного або таємного, шляхом вмовлянь та переконування.

2. Результат такої дії; таємна домовленість, змова, інтрига, спрямована на досягнення певної, часто недоброї, мети.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |