1. Визнавати що-небудь єдино правильним, незмінним, бездоганним, таким, що не потребує критичного переосмислення; підносити до абсолюту.
2. Надавати чому-небудь абсолютного, виняткового значення, ігноруючи відносність, залежність від інших чинників.
абсолютизувати
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Він намагався абсолютизувати крихку й несталу умовність новітньої поезії. Це також був протест і бунт, хоч і своєрідного ґатунку, сенс якого він навряд чи міг збагнути.
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”
Частина мови: дієслово () |