абсолютизація

[ɑbsoljutɪzɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:А

Значення

  1. Дія за значенням абсолютизувати; надання чому-небудь абсолютного, беззаперечного значення, визнання чогось незмінним, вічним, незалежним від конкретних умов.

  2. У філософії: методологічний принцип, що полягає в перебільшенні ролі певного аспекту буття чи пізнання, перетворенні відносної істини на абсолютну.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. абсолютизація, р. абсолютизації, д. абсолютизації, з. абсолютизацію, о. абсолютизацією, м. абсолютизації, к. абсолютизаціє

Більше записів