1. Форма державного правління, за якої верховна влада необмежено належить одній особі — монархові; самодержавство, необмежена монархія.
2. У широкому розумінні — принцип або спосіб організації влади, заснований на безконтрольному, нічим не обмеженому пануванні однієї особи чи групи осіб.