Значення
-
Форма державного правління, за якої верховна влада необмежено належить одній особі — монархові; самодержавство, необмежена монархія.
-
У широкому розумінні — принцип або спосіб організації влади, заснований на безконтрольному, нічим не обмеженому пануванні однієї особи чи групи осіб.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. абсолютизм, р. абсолютизму, д. абсолютизмові, з. абсолютизм, о. абсолютизмом, м. абсолютизмі, к. абсолютизме