1. Філософський термін, що означає розглядання явищ, понять або властивостей як абсолютних, незалежних, самодостатніх і необумовлених, надання їм статусу абсолюту.
2. У математиці та фізиці — процес або операція знаходження абсолютної величини (модуля) числа або вектора.