1. Властивість за значенням абсолютний (у 1, 2, 3, 4 значеннях); безвідносність, беззастережність, досконалість, повнота.
абсолютність
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
— Велич середньовічного мистецтва, — проклямував Линник, — полягала в тому, що воно цінило абсолютність реального й реальність абсолютного. Уточнюючи зміст засад, на яких мало будуватись мистецтво, Линник казав: — Наше завдання ствердити причетність кожної речі до абсолютного, підпорядкованість кожної окремої речі абсолютному.
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”
Частина мови: іменник (однина) |