абсолютний

Буква:А

Значення

АБСОЛЮ́ТНИЙ, прикм.
1. Який існує, розглядається, оцінюється поза зв’язком із чим-небудь, без порівняння з чимось; безвідносний, незалежний; протилежне відносний. Абсолютна більшість. Абсолютна висота. Абсолютний нуль температури.
2. Який досяг найвищого ступеня вияву; досконалий, повний, цілковитий. Абсолютна тиша. Абсолютний спокій. Абсолютна істина.
3. Який не обмежений нічим, ніким; необмежений (про владу, панування). Абсолютна монархія. Абсолютний правитель.
4.філос. Який є першоосновою світу, вічним, незмінним, безвідносним до будь-яких умов. Абсолютний дух (у філософії Гегеля).

Граматичні форми:

н. абсолютний, р. абсолютного, д. абсолютному, з. абсолютного, о. абсолютним, м. абсолютнім